Бо Закон, мавши тільки тінь майбутнього добра, а не самий образ речей, тими самими жертвами, що завжди щороку приносяться, не може ніколи вдосконалити тих, хто приступає.
Інакше вони перестали б приноситись, бо ті, хто служить, очищені раз, уже б не мали жадної свідомости гріхів.Але в них спомин про гріхи буває щороку,бо тож неможливе, щоб кров биків та козлів здіймала гріхи!Тому то, входячи в світ, Він говорить: Жертви й приношення Ти не схотів, але тіло Мені приготував.Цілопалення й жертви покутної Ти не жадав.Тоді Я сказав: Ось іду, в звої книжки про Мене написано, щоб волю чинити Твою, Боже!
Він вище сказав, що жертви й приносу, та цілопалення й жертви покутної, які за Законом приносяться, Ти не жадав і Собі не вподобав.Потому сказав: Ось іду, щоб волю Твою чинити, Боже. Відміняє Він перше, щоб друге поставити.У цій волі ми освячені жертвоприношенням тіла Ісуса Христа один раз.І кожен священик щоденно стоїть, служачи, і часто приносить жертви ті самі, що ніколи не можуть зняти гріхів.А Він за гріхи світу приніс жертву один раз, і назавжди по Божій правиці засів,далі чекаючи, аж вороги Його будуть покладені за підніжка Його ніг.Бо жертвоприношенням одним вдосконалив Він тих, хто освячується.Свідкує ж і Дух Святий нам, як говорить:Оце заповіт, що його по цих днях встановляю Я з ними, говорить Господь, Закони мої Я дам в їхні серця, і в їхніх думках напишу їх.А їхніх гріхів та несправедливостей їхніх Я більш не згадаю!А де їхнє відпущення, там нема вже жертвоприношення за гріхи.Отож, браття, ми маємо відвагу входити до святині кров'ю Ісусовою,
новою й живою дорогою, яку нам обновив Він через завісу, цебто через тіло Своє,маємо й Великого Священика над домом Божим,то приступімо з щирим серцем, у повноті віри, окропивши серця від сумління лукавого та обмивши тіла чистою водою!Тримаймо непохитне визнання надії, вірний бо Той, Хто обіцяв.І уважаймо один за одним для заохоти до любови й до добрих учинків.Не кидаймо збору свого, як то звичай у деяких, але заохочуймося, і тим більше, скільки більше ви бачите, що зближається день той.Бо як ми грішимо самовільно, одержавши пізнання правди, то вже за гріхи не знаходиться жертви,а страшливе якесь сподівання суду та гнів палючий, що має пожерти противників.Хто відкидає Закона Мойсея, такий немилосердно вмирає при двох чи трьох свідках,скільки ж більшої муки, додумуєтеся? заслуговує той, хто потоптав Сина Божого, і хто кров заповіту, що нею освячений, за звичайну вважав, і хто Духа благодаті зневажив!Бо знаємо Того, Хто сказав: Мені помста належить, Я відплачу, говорить Господь. І ще: Господь буде судити народа Свого!Страшна річ упасти в руки Бога Живого!Згадайте ж про перші дні ваші, як ви просвітилися й витерпіли запеклу боротьбу страждань.Ви були то видовищем зневаги й знущання, то були учасниками тих, що жили так.Ви бо страждали й з ув'язненими, і грабунок свого майна прийняли з потіхою, відаючи, що маєте в небі для себе майно неминуще та краще.Тож не відкидайте відваги своєї, бо має велику нагороду вона.Бо вам терпеливість потрібна, щоб Божу волю вчинити й прийняти обітницю.Бо ще мало, дуже мало, і Той, хто має прийти, прийде й баритись не буде!А праведний житиме вірою. І: Коли захитається він, то душа Моя його не вподобає.Ми ж не з тих, хто хитається на загибіль, але віруємо на спасіння душі.