І заговорив шух'янин Білдад та й сказав:
Аж доки ти будеш таке теревенити? І доки слова твоїх уст будуть вітром бурхливим?Чи Бог скривлює суд, і хіба Всемогутній викривлює правду?Якщо твої діти згрішили Йому, то Він їх віддав в руку їх беззаконня!Якщо ти звертатися будеш до Бога, і будеш благати Всемогутнього,якщо чистий ти та безневинний, то тепер Він тобі Свою милість пробудить, і наповнить оселю твою справедливістю,і хоч твій початок нужденний, але твій кінець буде вельми великий!Поспитай в покоління давнішого, і міцно збагни батьків їхніх,
бо ми ж учорашні, й нічого не знаєм, бо тінь наші дні на землі,отож вони навчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойого слова подадуть:Чи папірус росте без болота? Чи росте очерет без води?Він іще в доспіванні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіляку траву:отакі то дороги всіх тих, хто забуває про Бога! І згине надія безбожного,бо його сподівання як те павутиння, і як дім павуків його певність...На свій дім опирається, та не встоїть, тримається міцно за нього, й не вдержиться він...Він зеленіє на сонці, й галузки його випинаються понад садка його,на купі каміння сплелося коріння його, воно між каміння вросло:Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його: тебе я не бачило!...Така радість дороги його, а з пороху інші ростуть.Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за руку злочинців,
аж наповнить уста твої сміхом, а губи твої криком радости...Твої ненависники в сором зодягнуться, і намету безбожних не буде!