Був же хворий один, Лазар у Віфанії, із села Марії й сестри її Марти.
А Марія, що брат її Лазар був хворий, була та, що помазала Господа миром, і волоссям своїм Йому ноги обтерла.Тоді сестри послали до Нього, говорячи: Ось нездужає, Господи, той, що кохаєш його!...Як почув же Ісус, то промовив: Не на смерть ця недуга, а на Божу славу, щоб Син Божий прославився нею.А Ісус любив Марту, і сестру її, і Лазаря.А коли Він почув, що нездужає той, то зостався два дні на тім місці, де був.Після ж того говорить до учнів: Ходімо знову в Юдею.Йому учні сказали: Учителю, таж допіру юдеї хотіли камінням побити Тебе, а Ти знов туди підеш?Ісус відповів: Хіба дня не дванадцять годин? Як хто ходить за дня, не спіткнеться, цьогосвітнє бо світло він бачить.А хто ходить нічної пори, той спіткнеться, бо немає в нім світла.Оце Він сказав, а по тому говорить до них: Друг наш Лазар заснув, та піду розбудити Його.А учні сказали Йому: Як заснув, то він, Господи, видужає.Та про смерть його мовив Ісус, вони ж думали, що про сонний спочинок Він каже.Тоді просто сказав їм Ісус: Умер Лазар.І Я тішусь за вас, що там Я не був, щоб повірили ви. Та ходімо до нього.Сказав же Хома, називаний Близнюк, до співучнів: Ходімо й ми, щоб із Ним повмирати.Як прибув же Ісус, то знайшов, що чотири вже дні той у гробі.
А Віфанія поблизу Єрусалиму була, яких стадій з п'ятнадцять.І багато з юдеїв до Марти й Марії прийшли, щоб за брата розважити їх.Тоді Марта, почувши, що надходить Ісус, побігла зустріти Його, Марія ж удома сиділа.І Марта сказала Ісусові: Коли б, Господи, був Ти отут, то не вмер би мій брат...Та й тепер, знаю я, що чого тільки в Бога попросиш, то дасть Тобі Бог!Промовляє до неї Ісус: Воскресне твій брат!Відказує Марта Йому: Знаю, що в воскресення останнього дня він воскресне.Промовив до неї Ісус: Я воскресення й життя. Хто вірує в Мене, хоч і вмре, буде жити.І кожен, хто живе та хто вірує в Мене, повіки не вмре. Чи ти віруєш в це?Вона каже Йому: Так, Господи! Я вірую, що Ти Христос, Син Божий, що має прийти на цей світ.І промовивши це, відійшла, та й покликала нишком Марію, сестру свою, кажучи: Учитель тут, і Він кличе тебе!А та, як зачула, квапливо встала й до Нього пішла.А Ісус не ввійшов був іще до села, а знаходивсь на місці, де Марта зустріла Його.Юдеї тоді, що були з нею в домі й її розважали, як побачили, що Марія квапливо встала й побігла, подалися за нею, гадаючи, що до гробу пішла вона, плакати там.Як Марія ж прийшла туди, де був Ісус, і Його вгледіла, то припала до ніг Йому та й говорила до Нього: Коли б, Господи, був Ти отут, то не вмер би мій брат!А Ісус, як побачив, що плаче вона, і плачуть юдеї, що з нею прийшли, то в дусі розжалобився та й зворушився Сам,
і сказав: Де його ви поклали? Говорять Йому: Іди, Господи, та подивися!І закапали сльози Ісусові...А юдеї казали: Дивись, як кохав Він його!А з них дехто сказали: Чи не міг же зробити Отой, Хто очі сліпому відкрив, щоб і цей не помер?Ісус же розжалобивсь знову в Собі, і до гробу прийшов. Була ж то печера, і камінь на ній налягав.Промовляє Ісус: Відваліть цього каменя! Сестра вмерлого Марта говорить до Нього: Уже, Господи, чути, бо чотири вже дні він у гробі...Ісус каже до неї: Чи тобі не казав Я, що як будеш ти вірувати, славу Божу побачиш?І зняли тоді каменя. А Ісус ізвів очі до неба й промовив: Отче, дяку приношу Тобі, що Мене Ти почув.Та Я знаю, що Ти завжди почуєш Мене, але ради народу, що довкола стоїть, Я сказав, щоб увірували, що послав Ти Мене.І, промовивши це, Він скричав гучним голосом: Лазарю, вийди сюди!І вийшов померлий, по руках і ногах обв'язаний пасами, а обличчя у нього було перев'язане хусткою... Ісус каже до них: Розв'яжіть його та й пустіть, щоб ходив...І багато з юдеїв, що посходилися до Марії, та бачили те, що Він учинив, у Нього ввірували.
А деякі з них пішли до фарисеїв, і їм розповіли, що Ісус учинив.Тоді первосвященики та фарисеї скликали раду й казали: Що маємо робити, бо Цей Чоловік пребагато чуд чинить?Якщо так позоставимо Його, то всі в Нього ввірують, і прийдуть римляни, та й візьмуть нам і Край, і народ!А один із них, Кайяфа, що був первосвящеником року того, промовив до них: Ви нічого не знаєте,і не поміркуєте, що краще для вас, щоб один чоловік прийняв смерть за людей, аніж щоб увесь народ мав загинути!А того не сказав сам від себе, але, первосвящеником бувши в тім році, пророкував, що Ісус за народ мав умерти,і не лише за народ, але й щоб сполучити в одне розпорошених Божих дітей.Отож, від того дня вони змовилися, щоб убити Його.І тому не ходив більш Ісус між юдеями явно, але звідти вдавсь до околиць поближче пустині, до міста, що зветься Єфрем, і тут залишався з Своїми учнями.Наближалася ж Пасха юдейська, і багато-хто з Краю вдались перед Пасхою в Єрусалим, щоб очистити себе.І шукали Ісуса вони, а в храмі стоявши, гомоніли один до одного: А як вам здається? Хіба Він не прийде на свято?А первосвященики та фарисеї наказа дали: як дізнається хто, де Він перебуватиме, нехай донесе, щоб схопити Його.