Мій сину, на мудрість мою уважай, нахили своє ухо до мого розуму,
щоб розважність ти міг стерегти, а пізнання хай уста твої стережуть!Бо крапають солодощ губи блудниці, а уста її від оливи масніші,та гіркий їй кінець, мов полин, гострий, як меч обосічний,її ноги до смерти спускаються, шеолу тримаються кроки її!Вона путь життя не урівнює, її стежки непевні, і цього не знає вона.Тож тепер, мої діти, мене ви послухайте, не відходьте від слів моїх уст:віддали ти від неї дорогу свою, і не зближайсь до дверей її дому,щоб слави своєї ти іншим не дав, а роки свої для жорстокого,щоб чужі не наситились сили твоєї й маєтку твого в чужім домі!...І будеш стогнати при своєму кінці, як знеможеться тіло твоє й твої сили,і скажеш: Як ненавидів я те напучування, а картання те серце моє відкидало!І не слухав я голосу своїх учителів, і уха свого не схиляв до наставників...Трохи не був я при кожному злому, в середині збору й громади!...Пий воду з криниці своєї, і текуче з свого колодязя:
чи ж мають на вулицю вилиті бути джерела твої, а на площі потоки твоєї води?Нехай вони будуть для тебе, для тебе самого, а не для чужих із тобою!Хай твоє джерело буде благословенне, і радій через жінку твоїх юних літ,вона ланя любовна та серна прекрасна, її перса напоять тебе кожночасно, впивайся ж назавжди коханням її!І нащо, мій сину, ти маєш впиватись блудницею, і нащо ти будеш пригортати груди чужинки?Бож перед очима Господніми всі дороги людини, і стежки її всі Він рівняє:власні провини безбожного схоплять його, і повороззям свого гріха буде зв'язаний він,помиратиме він без напучування, і буде блукати в великій глупоті своїй!...