Чи нам знов зачинати доручувати самих себе? Чи ми потребуємо, як дехто, листів доручальних до вас чи від вас?
Ви наш лист, написаний у наших серцях, якого всі люди знають і читають!Виявляєте ви, що ви лист Христів, нами вислужений, що написаний не чорнилом, але Духом Бога Живого, не на таблицях камінних, але на тілесних таблицях серця.Таку ж певність до Бога ми маємо через Христа,не тому, що ми здібні помислити щось із себе, як від себе, але наша здібність від Бога.І Він нас зробив бути здатними служителями Нового Заповіту, не букви, а духа, бо буква вбиває, а дух оживляє.
Коли ж служіння смерті, вирізане на каменях буквами, було таке славне, що Ізраїлеві сини не могли дивитись на обличчя Мойсея, через славу минущу обличчя його,скільки ж більш буде в славі те служіння духа!Бо як служіння осуду слава, то служіння праведности тим більше багате на славу!Не прославилося бо прославлене, у цій частині, ради слави, що вона переважує,бо коли славне те, що минає, то багато більш у славі те, що триває!Тож, мавши надію таку, ми вживаємо великої сміливости,
а не як Мойсей, що покривало клав на обличчя своє, щоб Ізраїлеві сини не дивилися на кінець того, що минає.Але засліпилися їхні думки, бо те саме покривало аж до сьогодні лишилось незняте в читанні Старого Заповіту, бо зникає воно Христом.Але аж до сьогодні, як читають Мойсея, на їхньому серці лежить покривало,коли ж вони навернуться до Господа, тоді покривало здіймається.Господь же то Дух, а де Дух Господній, там воля.Ми ж відкритим обличчям, як у дзеркало, дивимося всі на славу Господню, і зміняємося в той же образ від слави на славу, як від Духа Господнього.