Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його.
Хто ходить в простоті своїй, боїться той Господа, а в кого дороги криві, той погорджує Ним.
На устах безумця галузка пихи, а губи премудрих їх стережуть.
Де немає биків, там ясла порожні, а щедрість врожаю у силі вола.
Свідок правдивий не лже, а свідок брехливий говорить неправду.
Насмішник шукає премудрости, та надаремно, пізнання легке для розумного.
Ходи здалека від людини безумної, і від того, в кого мудрих уст ти не бачив.
Мудрість розумного то розуміння дороги своєї, а глупота дурних то омана.
Нерозумні сміються з гріха, а між праведними уподобання.
Серце знає гіркоту своєї душі, і в радість його не втручається інший.
Буде вигублений дім безбожних, а намет безневинних розквітне.
Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.
Також іноді і від сміху болить серце, і закінчення радости смуток.
Хто підступного серця, насититься той із доріг своїх, а добра людина із чинів своїх.
Вірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої.
Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гнівається та сміливий.
Скорий на гнів учиняє глупоту, а людина лукава зненавиджена.
Нерозумні глупоту вспадковують, а мудрі знанням коронуються.
Поклоняться злі перед добрими, а безбожники при брамах праведного.
Убогий зненавиджений навіть ближнім своїм, а в багатого друзі численні.
Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласкавий до вбогих блаженний.
Чи ж не блудять, хто оре лихе? А милість та правда для тих, хто оре добро.
Кожна праця приносить достаток, але праця уст в недостаток веде.
Корона премудрих їхня мудрість, а вінець нерозумних глупота.
Свідок правдивий визволює душі, а свідок обманливий брехні торочить.
У Господньому страхові сильна надія, і Він пристановище дітям Своїм.
Страх Господній криниця життя, щоб віддалятися від пасток смерти.У численності люду величність царя, а в браку народу погибіль володаря.
Терпеливий у гніві багаторозумний, а гнівливий вчиняє глупоту.
Лагідне серце життя то для тіла, а заздрість гнилизна костей.
Хто тисне нужденного, той ображає свого Творця, а хто милостивий до вбогого, той поважає Його.
Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.
Мудрість має спочинок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те виявиться.
Праведність люд підіймає, а беззаконня то сором народів.
Ласка царева рабові розумному, гнів же його проти того, хто соромить його.